Естетичний посуд

Рената не любить чужих. Чужою для неї стала і власна родина, яка втратила батьківські права. Так Рената опинилася у будинку-інтернаті. З часом дівчина звикла до своєї нової родини —  вихователів. З ними поруч вона заспокоюється. Може здатися, що Рената відлюдькувата, проте це не так. Вона щиро дбає про тих, хто дбає про неї — ходить за працівниками хвостиком, старанно прибирає навіть у кімнаті для навчання, попри те, що сама не вчиться. Бо це — не для неї, проте для її «зграї», працівників та інших вихованців, які стали рідними за долею обставин. Рената щиро цінує привʼязаність, адже добре знає ціну зради та жорстокості. І якщо вона вже відкрила своє серце, то ні за що не покине того, кого любить. Саме така тиха, але справжня дружба і любов — у всіх роботах Ренати.