Попри те, що вона в інтернаті змалечку, Наталія гостро переживає розлуку з рідними. Щоразу після візиту мами та сестер, воно довго сумує. Але потім заспокоюється, бо знає: одного дня вони приїдуть ще раз. Коли у Наталі гарний настрій, вона стає більш самостійною, коли їй сумно — потребує більше допомоги у повсякденних справах.
В її творчості є нотка ніжної туги, світлої ностальгії та радості очікування. І неодмінно знання: все точно буде добре.
